Полтавські галушки

Не в кожного міста є страва, яка була б відома на всю країну, але полтавські кулінари – це вам не жарти!
Раніше галушки готували з пшеничного чи гречаного борошна, або ж з їх суміші. Замішували тісто з борошна, солі та води, розкачували, різали на смужки, а потім відщипували шматочки і кидали до киплячої води, молока або бульйону. Такі галушки називали щипаними, а якщо шматочки тіста відрізали ножем – рваними. Подавали їх до перших та м’ясних страв замість хліба або їли разом із бульйоном, в якому вони варилися
І хоча галушки вживали по усій території України, саме в Полтаві вони вважаються найголовнішою місцевою стравою. Там навіть тарілці з галушками пам’ятник встановили. Звідки ж така любов? Причину можна пошукати у творі Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (Диканька – селище в Полтавській області). Коли коваль Вакула прийшов за порадою до знахаря Пацюка, той саме вечеряв. Далі мовою оригіналу:

«Кузнец не без робости отворил дверь и увидел Пацюка, сидевшего на полу по-турецки, перед небольшою кадушкою, на которой стояла миска с галушками. Эта миска стояла, как нарочно, наравне с его ртом. Не подвинувшись ни одним пальцем, он наклонил слегка голову к миске и хлебал жижу, схватывая по временам зубами галушки».